Міжмовні контакти були досить активними в Середньому Дніпро-Бузькому межиріччі, що відбилося в місцевій гідронімії. Наслідком таких контактів виступають: назви різномовного походження, варіанти однієї назви, кальки, гібридні утворення, культурологічні впливи на характер номінації.

Висвітлено актуальні проблеми українського, слов'янського, германського і загального мовознавства. Запропоновано ретроспективний та перспективний погляди на статус української мови як державної. Проаналізовано етимологію назв посуду та кухонного начиння у говірках Наддністрянщини. Визначено склад та функції синтетичних засобів формотворення в парадигмі категорії особи. Досліджено проблеми регіональної варіативності. Розглянуто питання про лінгвістичні теорії мовленнєвої детермінованості іменника. Викладено теорію індивідуалізації значення. Відображено актуальні проблеми морфологічної парадигматики сучасної української мови. Розкрито особливості структури буттєвих речень в українській мові. Описано семантичні особливості текстів-інтерв'ю у сучасній англомовній пресі.

Представлено найповніше лексикографічне видання географічних загальних назв, що функціонують на теренах сучасної Кіровоградщини (понад 1700 лексичних одиниць). Матеріали словника в досить повному обсязі відбивають основні фонетичні, лексико-семантичні, словотвірні й морфологічні особливості місцевого мовлення, в якому представлені факти та явища взаємодіючих північностепових, східноподільських і середньонаддніпрянських говірок, а також вкраплення з мов переселенців різних часів. Крім багатої лінгвальної, в семантиці поданих лексем відбита цінна природничо-географічна та історична інформація.

Проведено етимологічний аналіз іншомовних назв водних об'єктів Середнього Дніпро-Бузького межиріччя. З позицій стратиграфічного методу розглядаються назви різних хронологічних зрізів: гідроніми з основами давніх індоєвропейських мов, давні неіндоєвропейські утворення, іншомовні назви пізнього походження.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного українського, слов'янського, германського та загального мовознавства. Проаналізовано лексичне значення та смисл слова. Описано модифікаційні процеси у структурі прономінативних слів, властивості еквівалентів вигуків в українській мові, культурно-релігійні мотиви в центральноукраїнській топонімії. Висвітлено вплив екстралінгвальних факторів на українську та російську мови, особливості використання фразеологічних одиниць із квантитативним значенням, формування у студентів комунікативних умінь на заняттях з англійської мови як передумови їх професійного становлення.

Рассмотрены актуальные проблемы современного украинского, славянского, германского и общего языковедения. Проанализировано лексическое значение и смысл слова. Описаны модификационные процессы в структуре прономинативных слов, свойства эквивалентов ударений в украинском языке, культурно-религиозные мотивы в центральноукраинской топонимии. Изучено влияние экстралингвальных факторов на украинский и русский языки, освещены особенности использования фразеологических единиц с квантитативным значением, формирования у студентов коммуникативных умений на занятиях по английскому языку как предпосылки их профессионального становления.

Подано матеріали IX Всеукраїнської ономастичної конференції "Ретроспекція і перспективи української ономастики", що відбулася 4 - 5 жовтня 2001 р. у Кіровограді. Висвітлено актуальні проблеми теоретичної, історичної, описової, прикладної та літературної ономастики. Детально проаналізовано становлення центральноукраїнської топонімії в євразійському контексті. Значну увагу приділено поетичному ономастикону М.Зерова, історичним джерелам літературно-художнього антропонімікону П.Куліша, антропонімічним знахідкам драматичної поеми Л.Костенко "Сніг у Флоренції", особливостям функціонування топонімів у сатирично-гумористичних творах, стилістичним функціям антропонімів у поетичних текстах І.Драча.

Розглянуто актуальні проблеми українського, слов'янського, германського та загального мовознавства. Запропоновано методику дослідження особливостей форми вираження прислівникових еквівалентів слова. Визначено актуальні для адвербіалізаційних процесів властивості синтагматичних об'єднань словосполук. Досліджено семантику народної географічної термінології Центральної України, зокрема, Кіровоградщини. Проаналізовано теоретичні проблеми актуального членування речення та роль особових займенникових слів у структурі теми.

Наведено бібліографію праць академіка Академії наук вищої школи України, доктора філологічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України В.О. Горпинича за 1962 - 2003 рр., літературу та інші документи про його педагогічну та наукову діяльність.

Приведена библиография трудов академика Академии наук высшей школы Украины, доктора филологических наук, профессора, заслуженного деятеля науки и техники Украины В.А.Горпинича за 1962 - 2003 гг., литература и другие документы о педагогической и научной деятельности.

Описано властивості форми вираження еквівалентів часток в українській мові. Наведено характеристику посесивних ойконімів північно-східного Полісся. Висвітлено словотвірну активність демінутивних суфіксів українських іменників жіночого роду. Проаналізовано структурно-семантичні особливості робочих документів парламентської асамблеї Ради Європи, функціонування субстанціальних компонентів у реченнях з тривалентними дієслівними предикатами. Розглянуто історико-культурні умови формування лексики української календарно-обрядової поезії.

Описаны свойства формы выражения эквивалентов частиц в украинском языке. Приведена характеристика посесивных ойконимов северо-восточного Полесья. Освещена словообразовательная активность деминутивных суффиксов украинских существительных женского рода. Проанализированы структурно-семантические особенности рабочих документов парламентской ассамблеи Совета Европы, функционирование субстанциальных компонентов в предложениях с трехвалентными глагольными предикатами. Рассмотрены историко-культурные условия формирования лексики украинской календарно-обрядовой поэзии.

Висвітлено особливості становлення української урбанонімії. Описано морфологічну парадигматику субстантивованих частин мови, особливості формування літописних ойконімів Чернігово-Сіверського краю IX - XIII ст. Розглянуто питання моделювання прийменникових еквівалентів слова української мови. Розкрито вплив глобалізації на сучасні слов'янські мови, особливості семантико-синтаксичної структури речень спонукальної модальності з невербалізованим предикатом, семіотичні особливості заголовка як знака тексту. Проаналізовано функціонування фразеологізмів у ранній прозі письменника В.Винниченка.

Освещены особенности становления украинской урбанонимии. Описаны морфологическая парадигматика субстантивированных частей языка, особенности формирования летописных ойконимов Чернигово-Северского края ІХ - ХІІІ ст. Рассмотрены вопросы моделирования прилагательных эквивалентов слова украинского языка. Изучены влияние глобализации на современные славянские языки, особенности семантико-синтаксической структуры предложений побудительной модальности с невербализированным предикатом, семиотические особенности заглавия как знака текста. Проанализировано функционирование фразеологизмов в ранней прозе писателя В.Винниченко.

Розкрито сутність, становлення й етапи розвитку слов'янської філософії в її взаємозв'язках з історією, особливостями буття слов'янських народів, їх культурою, зокрема писемністю. Розглянуто різноманітні наукові теорії з даних проблем. Наведено інформацію про лексичні, фонетичні, граматичні ознаки праслов'янської мови, відображені в ній матеріальні та духовні цінності давніх слов'ян, а також про літературні мови, мікромови та діалекти сучасних слов'янських народів.

Раскрыты сущность, становление и этапы развития славянской философии в ее взаимосвязях с историей, особенностями бытия славянских народов, их культурой, в частности письменностью. Рассмотрены разнообразные научные теории по данным проблемам. Приведена информация о лексических, фонетических, грамматических признаках праславянского языка, отраженных в них материальных и духовных ценностях древних славян, а также о литературных языках, микроязыках и диалектах современных славянских народов.

Розглянуто особливості анатомії органа зору та його придатків, наведено методи дослідження та розкрито функції цього органа. Охарактеризовано оптичну систему, рефракцію й акомодацію ока. Висвітлено особливості захворювання ока та його придатків, а саме: повік, слізних органів, кон'юнктиви, рогівки, склери, судинної оболонки, склистого тіла, сітківки, зорового нерва, провідних зорових шляхів і зорових центрів, окорухового апарату, очної ямки, а також розглянуто патологію кришталика, первинну та вторинну й природжену, дитячу й юнацьку глаукоми, офтальмогіпертензію та гіпотензію ока, зміни органа зору у разі загальних захворювань організму, механічні ушкодження й опіки органа зору, професійні ураження очей та дію на орган зору різних токсичних і фізичних факторів. Приділено увагу невідкладній офтальмологічній допомозі у разі гострих захворювань і травми органа зору. Сформульовано діагнози очних задач та розкрито особливості лікування очних захворювань.

Питання про мову та мовознавство цікавили людство завжди, адже це взаємопов'язані явище й наука, які забезпечують або супроводжують розумову діяльність індивідуума й суспільства. За десятки тисяч років функціонування людська мова продовжує залишатися до кінця не пізнаною, особливо її природа, обставини і час формування. Цю глобальну проблему покликано розв'язати мовознавство, яке є комплексною науковою і навчальною дисципліною, що інтегрує досягнення філологічних, історичних, соціологічних, біологічних, психологічних, математичних та інших наук. Звернено увагу насамперед на магістрів мовознавчих програм та аспірантів, котрі бачать своє майбутнє як фахівці із сучасної та історичної лінгвістики в усіх аспектах її функціонування. У найзагальніших рисах у ній охарактеризовано природу та системну організацію мови, основні напрями й проблеми сучасного мовознавства.

Для визначення пріоритетів у політиці регіонального розвитку досліджено її сутність, методи забезпечення та сучасний досвід реалізації. Розвинуто методологічну базу щодо визначення способів та інструментів реалізації політики регіонального розвитку. Проведено оцінку економічного, інноваційного та соціального розвитку регіонів України. Визначено пріоритети економічного та соціального розвитку регіонів, запропоновано механізм реалізації державної політики регіонального розвитку. На основі моделювання регіональних прогнозних балансів і прогнозування економічного та соціального розвитку визначено механізм реалізації політики регіонального розвитку на місцевому рівні.

Увагу приділено вирішенню проблеми подолання існуючих територіальних асиметрій і диспропорцій в економічному та соціальному вимірі на основі визначення пріоритетів в економічному та соціальному розвитку регіонів. Уточнено сутність політики регіонального розвитку. Розширено методи забезпечення політики регіонального розвитку. Систематизовано сучасний досвід реалізації політики регіонального розвитку, визначено передумови можливих змін у ній. Розкрито способи визначення пріоритетів у регіональному розвитку. Охарактеризовано науковий інструментарій реалізації політики регіонального розвитку. Здійснено позиціонування регіонів України за рівнем економічного розвитку. Проаналізовано рівень інноваційного розвитку регіонів України. Оцінено рівень життя населення регіонів. Обгрунтовано пріоритети в економічному розвитку регіонів. Визначено пріоритети у соціальному розвитку регіонів. Розкрито механізми реалізації державної політики регіонального розвитку. Здійснено моделювання регіональних прогнозних балансів. Розроблено прогнози економічного та соціального розвитку регіонів. Запропоновано механізми реалізації політики регіонального розвитку (на місцневому рівні).

За багатовікову історію півострів Крим мав назви Кіммерія, Таврида, Херсонес (друс. Корсунь) і сучасну Крим, етимологія яких набуває більшої переконливості у зв'язку з культурно-історичною інтерпретацією топонімів.

Обгрунтовано необхідність забезпечення високого рівня соціальної безпеки регіонів країни, особливо прикордонних, для досягнення економічної і в цілому національної безпеки. Оцінено соціальну безпеку прикордонного Карпатського регіону з використанням індикаторного методу. Запропоновано шляхи економічного зростання Карпатського регіону, що забезпечить підвищення рівня його соціальної безпеки.

Досліджено економічний потенціал прикордонних регіонів за його складовими. Здійснено позиціонування прикордонних регіонів за рівнем використання їх економічного потенціалу шляхом визначення інтегрального показника. Обгрунтовано рекомендації щодо більш ефективного використання наявного економічного потенціалу прикордонних регіонів в євроінтеграційних процесах.

"Етимологічний словник топонімів України", який побачив світ наприкінці 2014 року, став наслідком багаторічних ономастичних досліджень автора і пояснює походження найвідоміших власних географічних назв країни. Досвід його укладання, апробація матеріалів і відгуки фахівців свідчать про Словник як помітну подію і якісний продукт у вітчизняній ономастиці. Водночас виявлено резерви вдосконалення Словника внаслідок оптимізації його реєстру, уточнення та посилення аргументації окремих етимологій, урахування найновіших історичних свідчень про деякі географічні об'єкти та їх назви тощо.

Систематизовано й узагальнено теоретичні положення сценарного прогнозування соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів (ПКР). Висвітлено методологічні та прикладні аспекти сценарного прогнозування. Визначено методи сценарного підходу й особливості їх використання у стратегіях розвитку ПКР. На основі комплексного аналізу соціально-економічного стану ПКР здійснено їх позиціонування за рівнем ефективності використання потенціалу розвитку (на матеріалах прикордонних областей Карпатського регіону). Обгрунтовано атрактивні домінанти оптимістичного сценарію соціально-економічного розвитку ПКР. Запропоновано пріоритетні напрями та сценарні механізми їх реалізації.